Головна cтраница Головна cтраница
Главная cтраница
Главная cтраница
Главная cтраница

Аренда мебели для мероприятия оформление мероприятий и аренда.
Головна cтраница
Головна cтраница
Головна cтраница
Галоўная cтраница
Галоўная cтраница
Галоўная cтраница

Головна cтраница
Головна cтраница Головна cтраница Головна cтраница Головна cтраница

Dmitriy Shostakovich / Дмитро Шостакович (частина II)

Показово, що жодна з п'ятнадцяти написаних Шостаковичем симфоній не йде від сучасності. Про Першу говорилося вище, Друга - симфонічна присвята Жовтню, Третя - "Першотравнева". У них композитор звертається до поезії А. Безименського й С. Кірсанова, щоб яскравіше розкрити полум'яніючу в них радість і врочистість революційних свят

Але вже із Четвертої симфонії, написаної б 1936 року, у мир радісного збагнення життя, добра й привітності входить якась чужа, злісна сила. Вона ухвалює різні обличчя. Десь вона грубо ступає по землі, покритою весняною зеленню, цинічною усмішкою опоганює чистоту й щирість, злобує, загрожує, передвіщає загибель. Вона внутрішньо близька похмурим темам, що загрожують людському щастю зі сторінок партитур останніх трьох симфоній Чайковського

И в П'ятої й в II частини Шостої симфонії Шостаковича вона, ця грізна сила, дає про себе знати. Але тільки в Сьомій, Ленінградській симфонії вона піднімається у весь свій ріст. Раптово в мир філософських роздумів, чистих мріянь, спортивної бадьорості, по-левитановски поетичних пейзажів вторгається жорстока й страшна сила. Вона прийшла за тим, щоб змести цей чистий мир і затвердити морок, кров, смерть. Вкрадливо, здалеку доноситься ледве чутний шерех маленького барабана, і на його чіткому ритмі виступає тверда, кутаста тема. З тупою механістичністю повторюючись одинадцять раз і набираючи сили, вона обростає хрипк, що ричать, якимись кошлатими звучаннями. І от у всій своїй застрашливій наготі по землі ступає человекозверь.

На противагу "темі навали", у музиці зароджується й міцніє "тема мужності". Гранично насичений гіркотою втрат монолог фагота, що змушує згадати некрасовские рядка: "Те сльози бідних матерів, їм не забути своїх дітей, що загинули на кривавій ниві". Але як би скорботні не були втрати, життя заявляє про себе поминутно. Ця ідея пронизує Скерцо - II частина. І звідси, через міркування (III частина), веде до переможно звучного фіналу

Свою легендарну Ленінградську симфонію композитор писав у будинку, що поминутно трясе вибухами. В одному зі своїх виступі Шостакович говорив: " З болем і гордістю дивився я на улюблене місто. А він стояв, обпалений пожежами, загартований у боях, що випробував глибокі страждання бійця, і був ще більш прекрасний у своїй суворій величі. Як було не любити це місто, споруджений Петром, не повідати усьому світу про його славу, про мужність його захисників... Моєю зброєю була музика".

Жагуче ненавидячи зло й насильство, композиторргромадянин викриває ворога, того, хто сіяє війни, що ввергають народи в безодні нещасть. От чому тема війни надовго приковує до себе помисли композитора. Вона звучить у грандіозній за масштабами, по глибині трагедійних конфліктів Восьмий, складеної в 1943 році, у Десятої й Тринадцятої симфоніях, у фортепианном тріо, написаному на згадку І. І. Соллертинского. Ця тема проникає й у Восьмий квартет, у музику до фільмів "Падіння Берліна", "Зустріч на Ельбі", "Молода гвардія", У статті, присвяченій першій річниці Дня перемоги, Шостакович писав: "Перемога зобов'язує не меншою мірою, чому війна, яка велася в ім'я перемоги. Розгром фашизму - тільки етап у нестримному наступальному русі людини, у здійсненні прогресивної місії радянського народу".

Дев'ята симфонія, перший післявоєнний добуток Шостаковича. Вона була виконана вперше восени 1945 року, якоюсь мірою ця симфонія не виправдала очікувань. У ній немає монументальної врочистості, яка могла б втілити в музиці образи переможного завершення війни. Але в ній інше: безпосередня радість, жарт, сміх, начебто величезна вага впала із плечей, і в перший раз за стільки років можна було без штор, без затемнень запалити світло, і всі вікна будинків засвітилися радістю. І тільки в передостанній частині виникає як би суворе нагадування про пережитий. Але ненадовго запановує сутінок - музика знову вертається в мир світла веселощі.

Вісім років відокремлюють Десяту симфонію від Дев'ятої. Такої перерви в симфонічному літописі Шостаковича ніколи ще не було. І знову перед нами добуток, повне трагедійних колізій, глибоких світоглядних проблем, що захоплює своїм пафосом оповідання про епоху великих потрясінь, епосі великих надій людства.

Особливе місце в списку симфоній Шостаковича займають Одинадцята й Дванадцята

Перш ніж звернутися до Одинадцятої симфонії, написаннной в 1957 році, необхідно згадати про Десять поеми для змішаного хору (1951) на слова революційних поетів XIX - початку XX сторіччя. Вірші поетівиреволюціонерів: Л. Радина, А. Гмырева, А. Коца, В. ТанаоБогораза надихнули Шостаковича на створення музики, кожний такт якої складений їм, і разом з тим родинний пісням революційного підпілля, студентських сходок, що звучали й у казематах Бутирок, і в Шушенском, і в Люнжюмо, на Капрі, пісням, які були й сімейною традицією в будинку батьків композитора. Його дід - Болеслав Болеславович Шостакович - за участь у Польськім повстанні 1863 року був засланий. Син його, Дмитро Болеславович, батько композитора, у студентські роки й після закінчення Петербурзького університету близько пов'язаний з родиною Лукашевичей, один зі членів якої разом з Олександром Ильичей Ульяновим готовив замах на Олександра III. 18 років провів Лукашевич у Шлиссельбургской міцності

Одне з найдужчих вражень усього життя Шостаковича датовано 3 квітня 1917 року, днем приїзду В. І. Леніна в Петроград. От як розповідає про це композитор. "Я був свідком подій Жовтневої революції, був серед тих, хто слухав Володимира Ілліча на площі перед Фінляндським вокзалом у день його приїзду в Петроград. І, хоча я був тоді дуже молодий, це назавжди запам'яталося в моїй пам'яті".

Тема революції ввійшла в плоть і кров композитора ще в дитячі роки й мужніла в ньому разом з ростом свідомості, стаючи однієї з його основ. Ця тема откристаллизовалась в Одинадцятій симфонії (1957), що носить найменування "1905 рік". Кожна її частина має свою назву. По них можна ясно уявити собі ідею й драматургію добутку: "Палацова площа", "9 січня", "Вічна пам'ять", "Сполох". Симфонія пронизана інтонаціями пісень революційного підпілля: "Слухай", "Арештант", "Ви жертвою впали", "Біснуйтеся, тирани", "Варшав'янка". Вони надають насиченому музичному оповіданню особливу схвильованість і вірогідність історичного документа

Присвячена пам'яті Володимира Ілліча Леніна, Дванадцята симфонія (1961)- добуток епічної моці - продовжує інструментальна розповідь про революцію. Як і в Одинадцятої, програмні найменування частин дають зовсім виразна вистава про її зміст: "Революційний Петроград", "Розлив", "Аврора", "Зоря людства".

< вертаємося - читаємо далі >